- висотник
- —————————————————————————————висо́тникіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
висотник
Смотреть что такое "висотник" в других словарях:
висотник — а, ч., розм. 1) Спортсмен, що займається стрибками у висоту. Змагання висотників. 2) Альпініст, що піднімається на високі гори. 3) Той, хто працює на великій висоті, будує висотні споруди. 4) Льотчик, який здійснює висотні польоти … Український тлумачний словник
монтажник — а, ч. Фахівець із монтажу (у 1 знач.). Монтажник висотник. Монтажник скелелаз … Український тлумачний словник
